Я кажу тобі знову

ти є домом для моїх думок.

І знову в дощ, по мокрому асфальту, по тихому парку ми пройдем.

Ти розкажеш історію міста. Свою.

Давай запалим сонце, знову у Франківську.

Поцілуй мене гуляючи по місту.

Я не згадаю центр, згадаю твої очі.

Бери мою руку, знаю цього хочеш.

Давай кататись знову, в потязі новому.

Проїдем трішки далі, я не хочу додому.

Я хочу знову в парк, де лебіді й качки.

Я кожну свою посмішку присвячую тобі.