Я кажу тобі знову
ти є домом для моїх думок.
І знову в дощ, по мокрому асфальту, по тихому парку ми пройдем.
Ти розкажеш історію міста. Свою.
Давай запалим сонце, знову у Франківську.
Поцілуй мене гуляючи по місту.
Я не згадаю центр, згадаю твої очі.
Бери мою руку, знаю цього хочеш.
Давай кататись знову, в потязі новому.
Проїдем трішки далі, я не хочу додому.
Я хочу знову в парк, де лебіді й качки.
Я кожну свою посмішку присвячую тобі.